Суббота, 18.09.2021, 02:50
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Рекомендації вчителям | Реєстрація | Вхід

Наші новини

Меню сайту
Пошук
Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
Календар
«  Сентябрь 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 12
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Лукашівський навчально - виховний комплекс "ЗНЗ-ЗДО&...

Діти, які стали жертвами булінгу проявляють такі 

(зокрема патологічні) особливості поведінки:

  • вони прикидаються хворими, щоб уникнути похід в школу;

  • бояться самостійно йти в школу та зі школи, просять проводити їх, спізнюються на уроки;

  • їхня поведінка значно змінюється в бік віктимності;

  • у них спостерігаються явні симптоми страху, що полягають у порушеннях сну й апетиту, нічному крику, нервовому тику, відлюдкуватості і скритності;

  • у них виявляють рваний одяг або пошкоджені речі;

  • вони часто просять дати грошей або крадуть їх;

  • у них знижується якість навчання, вони втрачають інтерес до улюблених занять;

  • мають постійні рани, гематоми, синці та інші травми;

  • вони мовчазні, не хочуть іти на контакт;

  • як вияв крайнього ступеню: можуть здійснити суїцид.

Технології реагування працівників школи на виявлені 

або встановлені факти боулінгу:

  • Підчас встановлення факту або в разі підозри на наявність булінгу, батьки або вчитель повідомляє про це адміністрацію закладу. 

  • Адміністрація спільно із психологічною службою школи невідкладно реагує на подані факти.

  • Безпосередня робота класного керівника, практичного психолога та соціального педагога з булерами та жертвами.

  • Бесіда з учнями класу щодо з'ясування проявів булінгу.

  • Бесіда окремо з булерами та окремо з жертвами третирування.

  • Бесіда окремо з батьками булерів та окремо з батьками жертв булінгу щодо ситуації, що склалася, та визначення шляхів її подолання.

Відпрацювання навичок поведінки жертв та виведення їх зі стану жертви.

Дорослі, коли дитина повідомила, що вона є жертвою булінгу, 

повинні говорити:

      1.  «Я вірю тобі». Це допоможе дитині зрозуміти, що ви готові допомогти їй вирішити цю проблему.

      2.  «Мені дуже шкода, що це відбулося з тобою». Дитина відчуватиме, що ви намагаєтеся зрозуміти її почуття.

      3.  «У цьому немає твоєї провини». Дитина розуміє, що вона не самотня в подібній ситуації, і деяким її одноліткам також доводиться відчувати або спостерігати різні варіанти залякувань, цькувань та агресії протягом навчання. Головне на цьому етапі - спрямувати зусилля на подолання проблеми.

      4.  «Добре, що ти зумів сказати мені про це». Це запевнить дитину в тому, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу та підтримку.

     5.  «Я люблю тебе й намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека». Це допоможе дитині відчути допомогу, захист та дасть надію на покращення ситуації. 

Рекомендації учням щодо уникнення булінгу:

  • Уникай агресора та перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо булер знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатися наодинці з недругом.

  • Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються булери. Це дає їм змогу відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає значної кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто йти. Іноді треба навчитися робити незмінний вираз обличчя, поки ти не позбудешся небезпеки (усмішка або сміх можуть провокувати агресора на нові третирування).

  • Усунь провокаційні чинники. Якщо булер вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою, кажи, що батьки не дають тобі грошей. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, айфон, планшет — не бери його в школу.

  • Розкажи дорослим про знущання. Учителі, практичний психолог, соціальний педагог, класний керівник, директор школи, батьки допоможуть припинити знущання, а в разі її систематичного характеру — звернуться до компетентних органів захисту прав дитини.

  • Поговори з кимось, кому ти довіряєш: із працівниками школи, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради та виправити ситуацію, також це допоможе тобі відчути себе менш самотнім.

     Варто пам’ятати, що не можна заплющувати очі навіть на найменший прояв цькування, адже розібратися з ситуацією можна лише спільними зусиллями і тільки, якщо вчасно звернути на неї увагу.

 

Сайт управляється системою uCozCopyright MyCorp © 2021