Воскресенье, 28.11.2021, 03:22
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Дистанційне навчання | Реєстрація | Вхід

Наші новини

Меню сайту
Пошук
Вхід на сайт
Логін:
Пароль:
Календар
«  Ноябрь 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 13
Міні-чат
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Лукашівський навчально - виховний комплекс "ЗНЗ-ЗДО&...

Увага!

ШАНОВНІ УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ!

На виконання протоколу № 10 від 13.04.2021 позачергового засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Широківської сільської ради щодо епідемічного стану на території Широківської сільської ради та про виконання заходів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби  COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 14.04.2021 навчальний заклад працює у дистанційному режимі

ПРАЦЮЄМО НА САЙТІ "НОВІ ЗНАННЯ"

Для отримання Вашого персонального логіну та паролю зверніться до свого класного керівника,

або заступника директора  Ведькал Галини Іванівни за тел. 0990906182   

                                             До вашої уваги розклад занять для 1-10 класів                                                                                                                      

 

ЯК ШВИДКО ВИКОНАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ ?

 

Підтримуй порядок на робочому місці

Головні вороги порядку — сміття, речі та предмети, які заважають працювати. Тримай свої підручники й зошити у спеціально відведених місцях — на книжкових поличках, стелажах чи шухлядах стола. Став або клади їх завжди  однаково — так ти швидше знаходитимеш потрібні підручники, посібники, атласи, карти й зошити.  Не захаращуй свій робочий простір великими іграшками, предметами декору чи домашніми квітами. На робочому столі мінімізуй кількість шкільного приладдя. Користуйся канцелярською підставкою, аби скласти все найнеобхідніше. Час від часу проводь «ревізію» свого приладдя: перевіряй ручки, олівці, фломастери, гумки. Якщо олівці тупі чи зламані, підстружи їх, якщо ручка не пише, зміни стрижень або викинь її, якщо фломастери чи маркери висохли, теж викинь їх. Склади список необхідних речей і купи їх. Ти на це витратиш небагато часу, але під час виконання домашніх завдань тебе ніколи не дратуватимуть зламані олівці чи покришена гумка. 

Створи комфортні умови для роботи

Провітри кімнату, де працюватимеш. Вимкни телевізор, радіо і комп’ютер. Телефон постав на віброрежим. За потреби увімкни додаткове світло.

 

Склади план

Запиши список домашніх завдань — від складних до простих. Після того як виконаєш завдання, став плюс або галочку. Це твій успіх. Продовжуй за списком виконувати інші завдання.

Не гай часу

Не «ходи навколо» завдань, не «зависай» на бозна-чому, аби тільки не виконувати уроки. Це називається «прокрастинація», коли ти лінуєшся або повільно приступаєш до завдання. Їх все одно слід виконати. Тож часу не гай — до роботи приступай.

Спочатку виконай письмові завдання

Почни з тих об’ємних завдань, які потребують найбільшої концентрації уваги й часу на виконання. Якщо почнеш з усних завдань, то часу на виконання письмових може не вистачити. До того ж увечері ти вже втомлений і увага твоя розсіяна. 

Усні предмети виконуй за ступенем складності. Насамкінець лиши ті предмети, які ти знаєш добре й тобі достатньо «освіжити» їх у пам’яті.

Роби перерви кожні 45 хвилин

Під час перерви корисно змінити вид діяльності. Потанцюй, поспівай, зроби зарядку, випий чаю зі смаколиком, з’ж фрукти, підійди до вікна й поспостерігай за хмарами, полий домашні квіти, погодуй рибок тощо

Учися відчувати час

Кілька днів спостерігай за тим, як ти визначаєш час певної події і зіставляй її з реальною тривалістю. Наприклад, скільки часу займе дорога до школи або скільки часу ти витратив на спілкування з другом по телефону. Час від часу спробуй точно визначити, котра зараз година. Тренуй свій «внутрішній» годинник. Відчуття часу має значення для успішного навчання, подальшої роботи й життя людини.

 

 

Дистанційне навчання — це індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу у спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.  

Мета дистанційного навчання — надати освітні послуги, застосовуючи у навчанні сучасні інформаційно-комунікаційні технології: за певними освітніми або освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до державних стандартів освіти за програмами підготовки громадян до вступу у заклади освіти, підготовки іноземців та підвищення кваліфікації працівників. 

Хто може навчатися дистанційно

Використання технологій дистанційного навчання зорієнтоване на такі категорії учнів (вихованців), як-от: 

  • особи з особливими потребами, 

  • обдаровані діти та молодь, які спроможні самостійно або прискорено опанувати навчальні програми,

  • особи, які проживають у географічно віддалених і важкодоступних до закладу освіти населених пунктах, 

  • учні вечірніх шкіл, які за умовами праці перебувають тривалий час за межами населеного пункту, де розташований заклад освіти, та учні, які за сімейними обставинами (декретна відпустка тощо) не можуть систематично відвідувати школу, 

  • особи, які бажають отримати додаткові знання паралельно з навчанням у школі, 

  • особи, які готуються до вступу до закладів вищої освіти, 

  • громадяни України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном.

 

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ВДОМА ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ

ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО ТИПУ ДІТЕЙ

Зараз і дорослі, і діти перебувають у психологічному напруженні — від невизначеності, від різкої зміни звичного режиму, від необхідності обмежити «живе» спілкування й вільне переміщення. Як допомогти в цій ситуації собі й дітям — радить сімейна та дитяча психологиня Світлана Ройз.

Про що пам’ятати 

✐ Діти зараз більше, ніж зазвичай, потребують батьківської підтримки, очікують від батьків психологічної допомоги. Особливо це стосується старших школярів, адже їм додає тривоги й напруги невизначеність із ЗНО/ДПА. 

✐Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями. Варто чесно говорити про те, що з нами відбувається.

Перші два тижні – це період адаптації, коли ми тільки напрацьовуємо новий життєвий досвід. У когось буде два, а у когось два з половиною — це індивідуально. Узагалі-то на адаптацію потрібно до двох місяців, тобто два тижні – це фантастично швидко. Тому зараз ми маємо бути дуже терплячими і обережними до себе і своїх дітей. 

✐Основа техніки безпеки для батьків: потрібно тримати в увазі, що батьки — не вчителі для власних дітей. Адже батьки: не мають потрібних професійних навичок; не вміють пояснювати предмети; найголовніше – надмірно емоційно залучаються. Якщо дитина щось не розуміє, батьки часто не можуть упоратись зі своїми емоціями. Їм здається, що вони дурні, їхня дитина дурна і таке інше. А дитина може просто не сприймати батьків у ролі вчителів — і це нормально. Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі: «Я — не вчитель». 

Як діяти 

✐Намагайтеся наповнювати день різноманітними заняттями, не перетворюйте його для дитини на суцільне виконання домашніх завдань. Школа — це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того почуваються без вини покараними, і для нас важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням. 

✐Забезпечте дитині, яка вчиться вдома, окрему територію. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок — що завгодно. Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини — великої чи маленької — і збільшення поваги до цих кордонів. Батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому. 

✐Стежте, щоб дитина будь-якого віку робила перерви, зупиняйте її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки — десь за півгодини. 

✐Дбайте про свіже повітря. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки — у разі нестачі свіжого повітря їхні «показники» погіршуються. Якщо дитині душно, то у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Що менше повітря, то гірші результати навчання. 

✐Допоможіть дитині структурувати навчання. Коли дитина бачить багато завдань (більше 8), у неї часто починається паніка, їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Складіть із дитиною план: ти починаєш з оцього, потім робиш це. Дитину будь-якого віку навчайте розбивати велике завдання на маленькі частини. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно. Але будь-яка дитина потребує допомоги, якщо вона у стані тривоги — розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, хапається то за одне, то за інше. 

✐Допоможіть дитині обрати, з якого завдання почати – простого чи складного. Це залежить від того, як ваша дитина «вступає в діяльність». Є діти-«спринтери»: швидко встають, умиваються, беруться до діла; під час їжі спочатку з’їдають найсмачніше:). Так само дитина-«спринтер» «вмикається» в усе нове: активно «входить» в урок, але й швидко втомлюється; схоплює інформацію миттєво, але може не довго її пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку, а після уроку робити зарядку. Є діти-«стаєри»: переважно встають поволі й не з першого разу, довше «розганяються»; під час їжі залишають найсмачніше наостанок:). Вони «вмикаються» не так швидко, але витримують триваліше навантаження. Дітям-«стаєри» треба на розгін давати легші завдання, а складні — потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику, якщо вона їх не відволікає, а також робити перед уроком зарядку. 

✐Залучайте в навчання м’яко, із повагою до кордонів дитини, без примусу. Маємо пам’ятати, що в кожної людини є інерція. Коли маленька дитина грається, а вже треба сідати за уроки — допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який покличе до навчання. Можна просто сказати: «За 10 хвилин сідаємо за уроки». Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що багато батьків живуть у режимі дефіциту сил, і найлегший (начебто) спосіб їх зекономити сили — примус. Але цей спосіб програшний.

 

ПОЧАТКОВА ШКОЛА: НАВЧАННЯ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ

У початковій школі мотивація до навчання — виключно зовнішня. Дитина вчиться заради задоволення, заохочення. Треба також розуміти, що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання. У першокласників його ще нема, але в 2-3 класах він уже напрацьовується. 

✐По можливості збережіть звичний режим. Це неможливо вповні, адже він уже збився, але треба його адаптувати і намагатися дотримуватись. 

✐Облаштуйте окреме місце для навчання, окремий простір, «кокон», щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання. 

✐Оберіть сигнал, який закликатиме до навчання, наприклад будильник телефона. Це має бути приємний звук, якась улюблена музика. Це не має бути мамин або татів голос! У мами і тата й так вдосталь напруги: зараз батьки живуть у змішаних ролях, а скрізь, де є змішані ролі, — є конфлікти. ✐Зауважте, час занять — 10-15 хвилин. Потім дзвенить дзвоник, дитина може випити води, порухатись. Пам’ятаємо — зараз у дитини і так знижена рухливість і нестача повітря. 

✐Пам’ятайте, батьки — не няньки і за дитину завдання не роблять. Але деяким дітям важливо, щоб батьки були в кімнаті, коли вони вчаться. Можна займатися своїми справами, аби були присутні. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки — між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил. ✐Якщо стане сил, зробіть із дітьми «Гоґвортс» — створіть ігрове середовище. Можна озброїтися чарівною паличкою, якою торкатися лоба дитини і казати: «Ти з усім впораєшся». Чарівний будильник, що позначає початок і кінець занять, у нас уже є. Не завадить знайти для дитини чарівний камінець мудрості — ну, і для себе принагідно. 

✐Застосовуйте метод «зеленої ручки» — помічайте й зауважайте не недоліки, а успіхи. Дитина перебуває в напрузі, тож маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре. Середня школа: криза мотивації до навчання Під час підліткової кризи зазвичай страждає навчальна мотивація, тому що в мозку інші завдання, він складно сприймає нову інформацію. Відбувається так званий синаптичний прунінг — відкидання невикористаних нейронних зв’язків. Щоб це відбулося, треба обмежити приймання нової інформації. Дитина в цей період стає сонливою, починає трохи «гальмувати», у неї потерпає довгострокова пам’ять. Вона фізично не може запам’ятовувати обсяги інформації, які їй пропонують. Її мозок має інші завдання. Можна сказати, що в середній школі мотивації до навчання практично немає, або вона зароджується. 

 

ПІДЛІТКОВИЙ ВІК — ЦЕ КРИЗА САМОТНОСТІ, 

КРИЗА ОСОБИСТОСТІ

Оскільки під час карантину діти обмежені у спілкуванні, то добре, якщо вони можуть спілкуватися хоч у соцмережах. 

✐Дайте дитині змогу починати день не о 8:30, а хоча б на годину пізніше. Це величезний внесок у її здоров’я, адже її потреба у сні більша, ніж зазвичай. ✐Підлітки чинять опір материнській фігурі — це завдання віку (тому вчителькам складно працювати з підлітками). Якщо ще й мама починає керувати його навчанням — це вдвічі гірше. Тому разом із підлітком оберіть та встановіть певний звуковий сигнал, який кличе його до уроків. Так можна організувати весь денний розклад. Що менше «наказного» материнського голосу, то ліпше. Усе, що стосується наказів, краще перенести в повідомлення у месенджер чи якісь звукові сигнали. 

✐Підлітку важливо, щоб ми бачили в ньому авторитетну фігуру. Якщо ми зараз перекладемо частину родинної відповідальності на нього, якщо він готовий її взяти, — це буде внесок і в наші стосунки, і у відчуття сили самим підлітком. Ми можемо поставити пряме запитання: «Чим я можу бути для тебе корисним, що я можу зробити для тебе зараз?». Наступний крок: «Я не хочу, аби твій день перетворювався на суцільне навчання, давай подумаємо, що там буде ще». Щодо навчання можна сказати: «Давай сплануємо, скільки часу потрібно на кожен предмет, і скажи мені сам – тебе контролювати чи не треба?». ✐Запитайте підлітка, як краще облаштувати його робоче місце. Оскільки ми маємо справу зі спротивом, можливо, підліток вирішить робити уроки на підлозі, лежачи. Треба поставитись до цього з розумінням — це також буде внесок у стосунки і в повагу до особистого простору підлітка. 

✐Якщо підліток відчуває, що його контролюють — він буде бунтувати. Але йому також важливо бачити, що якщо він щось зробив — це він, умовно кажучи, зробив не даремно. Тож говоріть, як ви цінуєте те, що він робить. 

✐Підліток може спитати: «Чому я маю це все робити, якщо ти взагалі нічого не робиш?». Ми можемо вимагати чогось від дитини тільки тоді, коли їй є, що від нас «дзеркалити». Я можу очікувати, що мої діти займаються зарядкою, якщо я сама займаюсь. Вони мають бачити, що ми вчимось або працюємо з дому. Ідеально, якщо ми всідаємося або разом, або кожен у своїй кімнаті — підліток чує, як ви слухаєте лекцію, бачить, як працюєте. 

 

СТАРША ШКОЛА: НАЦІЛЕНІСТЬ НА РЕЗУЛЬТАТ

Якщо дитина нормально розвивається і дорослішає, у неї до 14-15 років формується внутрішня мотивація до навчання. Така дитина буде сама шукати інформацію, що їй потрібна. Батьки можуть допомогти: розповісти про онлайн-курси, які самі дивились, різні джерела інформації з питань, що цікавлять дитину. Як навчити старшокласників управляти своїм часом 

✐Дитина старшої школи вже може бачити власну користь. Отже, цей вік має бути часом, коли ми вже не дуже контролюємо процес, дитина вчиться сама. Якщо ми її усе ще контролюємо, — можливо, коли ми вийдемо з карантину, буде потрібна допомога тьютора, психолога, нейропсихолога, щоб подивитись, яка зі структур психіки дитини потребує корекції. Тому що у дитини 16-17 років уже має сформуватися внутрішній контроль і безпосередня навчальна мотивація. Вона сама розуміє, заради чого все це робить. 

✐Якщо дитина — вмотивована і відповідальна, треба стежити, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності. У таких дітей може бути більша, ніж зазвичай, потреба в комп’ютерних іграх, де можна скинути напругу. Ідеально встановити правило: наприклад, дитина 40 хвилин грає на комп’ютері, а потім робить якусь фізичну вправу. Треба, щоб ми частіше «вмикали» тіло, прислухалися до нього, тому що йому зараз не вистачає уваги. Зараз непростий час і випробування для всіх — тож зичу сил батькам, дітям і вчителям.

 

 

 

 

 

 

Сайт управляється системою uCozCopyright MyCorp © 2021